QIRIM (Крим) — новий альбом Jamala

ALİM

00:00

--:--

Карасубазар (Білогірськ)

Карасубазар — одне з головних міст Кримського ханату, яке розташовувалося на перетині важливих торгівельних шляхів, тому раніше було дуже багатим.
Також Карасубазар був одним із найбільших ремісничих центрів, тут розвивалися традиційні ремесла: шкіряне, повстяне, ювелірне, ковальське, тютюнове, мідне, торбове, ткання килимів та інші. Після того як війська російської імперії спалили Бахчисарай у 1736 році, короткий період столицею Кримського ханату був Карасубазар.

Про пісню

Історія про кримськотатарського народного героя Аліма, на кшталт Робіна Гуда — він забирав у багатих нечесно нажите майно й віддавав бідним. Події пісні розгортаються у Карасубазарі XIX століття — в один із днів, коли містом пройшла звістка, нібито Аліму смерті хтось побажав... З огляду на всенародну популярність, чутки швидко набрали обертів. Героєм місто так захоплюється, і віра в Аліма настільки сильна, що коли хтось казав, що новина є правдивою, то у відповідь вигукували: «Помри сам тоді!»

ALİM

ALİM, ALİM DEMEKTEN,
MEN KESİLDİM YEMEKTEN.
HEKİM KELSE FIRENKTEN,
YARALIYIM YÜREKTEN.

AMAN, ALİM, OF, OF,
CİVAN ALİM, OF.

ALİM ORAQ BİÇEYÜR,
SUVNI GÖLDEN İÇEYÜR.
ORAQ AYNIÑ SICAĞI,
DAL FESİNDEN KEÇEYÜR.

AMAN, ALİM, OF, OF,
CİVAN ALİM, OF.

ALİM GİDER BAZARA,
OĞRATIRLAR NAZARA.
ALİM ÖLDÜ DEGENLER,
KENDİ DE KİRSİN MEZARA.

AMAN, ALİM, OF, OF,
CİVAN ALİM, OF.

Алім

«Алім, Алім» — твердять вуста.
І апетиту геть нема.
Потрібен лікар з-за морів
Щоб моє серце він зцілив.

Ох, Алім, красень Алім!

Алім вже косу нагострив,
Води із озера попив.
Липневе сонечко пече —
Його скрізь шапку дістає.

Ох, Алім, красень Алім!

Алім по ринку походжа —
Від ока злого не врятую я.
Якби йому хто смерті побажав —
Нехай би сам в цю мить сконав!

Ох, Алім, красень Алім!

GİDER İSEÑ

00:00

--:--

Карасубазар (Білогірськ)

Карасубазар — одне з головних міст Кримського ханату, яке розташовувалося на перетині важливих торгівельних шляхів, тому раніше було дуже багатим.
Також Карасубазар був одним із найбільших ремісничих центрів, тут розвивалися традиційні ремесла: шкіряне, повстяне, ювелірне, ковальське, тютюнове, мідне, торбове, ткання килимів та інші. Після того як війська російської імперії спалили Бахчисарай у 1736 році, короткий період столицею Кримського ханату був Карасубазар.

Про пісню

Пам’ятай, що предки нам заповідали: «Якщо вийшов на дорогу, не плач. Якщо впав, піднімайся і йди. Не плач, коли вже прийняв рішення... Іди!»

GİDER İSEÑ

GİDER İSEÑ, OĞRUÑ OLSUN,
DERYA-DEÑİZ YOL OLSUN.
MENDEN ĞAYRI YAR SEVERSEÑ,
EKİ KÖZÜÑ KÖR OLSUN, KÖR OLSUN.

QARASUV MENİM ÖZ BAZARIM,
HEM OQURIM, YAZARIM.
SENDEN ĞAYRI YAR SEVERSEM,
ATEŞ OLSUN MEZARIM, MEZARIM.

GİDER DE İSEÑ, OĞURUÑ OLSUN,
KİMSE YOLUÑNI BAĞLAMAZ.
ATALARDAN QALMA SÖZDİR –
«KENDİ DÜŞEN AĞLAMAZ, SIZLAMAZ».

Якщо ти підеш

Якщо ти пі́деш — нехай буде вдача.
Безмежним вільним морем буде шлях.
Якщо на ньому іншу покохаєш —
Подумаю, що сліпота осіла на обох твоїх очах.

О, ні, хіба забуду рідний Карасув я?
З тобою нас з’єднає нить листів.
Якщо на іншу я зміню тебе, моя красуне, —
Нехай би у своїй могилі я згорів!

Якщо ти пі́деш — хай легкою буде та дорога.
Ніхто заграду не поставить на путі.
Згадай, що предки нам заповідали:
«Не плач, коли вже прийняв рішення»... Іди!

KENE ALDI ĞAM BENİ

00:00

--:--

Ускют (Привітне)

Колоритне місце, що до геноциду 1944 року було найбільшим кримськотатарським селищем та налічувало декілька тисяч людей. Вирізнялося особливою говіркою кримськотатарської мови, яку не можна було сплутати з іншими.

Про пісню

Пісня унікальна у своїй мелодиці, гармонії, і у віртуозній мелізматиці. З перших рядків ми чуємо про те, як туга настільки здолала автора, що він хоче вбити себе. І з огляду на ісламське віросповідання кримських татар, ми розуміємо, що сказати таке відверто — дуже сміливо.

KENE ALDI ĞAM BENİ

KENE ALDI ĞAM BENİ,
ÖLDÜREYİM KENDİMİ?
ĞAM İÇÜN YARATTIÑMI,
AMANIM, AMAN,
YARADANIM SEN BENİ.
KEL, KEL, TABİP, A-DOST, EY!

AYDIN GECE, YILDIZ YOQ,
SENDEN ĞAYRI YAREM YOQ.
KEL, RAHM EYLE, EL KÖZLÜM,
AMANIM, AMAN,
HASRETİÑDEN HALIM YOQ,
KEL, KEL, TABİP, A-DOST, EY!

Туга знов здолала мене

Туга здолала знов мене.
Чи маю вбити я себе?
Невже життя Ти дав мені,
Щоб я провів його в журбі?!
Прийди, цілителько, прийди!

Затьмарив місяць всі зірки.
Нема коханих — лише ти!*

До мене милість ти яви,

Бо я — роздертий на шматки.
Прийди, цілителько, прийди!

DAĞLARNIÑ YOLLARI

00:00

--:--

Ескі Кермен / Бахчасарай (Бахчисарай)

У перекладі з кримськотатарської означає «сад-палац». Розташоване у внутрішньому пасмі Кримських гір, у долині річки Чурук-Су, місто відоме тисячолітньою історією та видатними культурним надбанням. Раніше Бахчисарай був столицею Кримського ханату — до сьогодні зберіглася резиденція кримських ханів, Ханський палац. Крім того, саме тут кримськотатарський просвітник Ісмаїл Гаспринський видавав відому на весь тюркський світ газету «Терджиман» після анексії 1783 року.

Про пісню

Пісня про вірність і відданість: «Гірські дороги непрості — колючками наповнені вони...». Що б не сталося з героєм на шляху, він усе одно здолає всі перешкоди, аби бути з коханою людиною.

DAĞLARNIÑ YOLLARI

DAĞLARNIÑ YOLLARI DOLUDIR DİKEN,
KÖR OLSUN DİKENİ YOLLARA TÖKKEN,
YAR, YAR, AMAN, ELÂ KÖZLÜM, YAR.

HEY, QAŞLARI QARA, KÖZLERİ ELÂ,
KİRPİKLERİ SÜRMELİ,
YAR, YAR, ELÂ KÖZLÜM, YAR.

YAT ELLERE VERMEM SENİ, ЕLLERE,
YAR, YAR, DİLLERE YAR.

DAĞLARNIÑ YOLLARI DOLUDIR LÂLE,
ETTİÑ YAREM MENİ DELİ-DİVANE.
YAR, YAR, ELÂ KÖZLÜM YAR.

Гірські дороги

Гірські дороги непрості —
Колючками наповнені вони.
Хай позбудеться очей,
Хто розсипав їх тут. Гей!
Кароока, серцю мила,
Дівчино моя вродлива. Гей!

Гей! Дві смужки чорних брів,
Обідки сурм’яних вій,
Два вогні карих очей —
Це кохана моя. Гей!
В чужі руки не віддам —
Не для інших рук кохав.
Кароока, серцю мила,
Дівчино моя вродлива. Гей!

Гірські дороги запашні —
Тюльпанами наповнені вони!
Відтоді я безумним став
Як тебе я покохав,
Кароока, серцю мила,
Дівчино моя вродлива. Гей!

QARANFİL

00:00

--:--

Кефе (Феодосія)

Колись (1475–1774) це місто було центром Османської частини (області) в Криму. Тут розташовувався один із головних портів Османської імперії.
Місто було настільки великим і популярним, що в народі його прозвали Кучук-Істанбул («Маленький Стамбул»).
У Кефе діяла найвища мечеть у Криму — Султан Селім Джамі, яку збудував відомий архітектор Ходжа Мимар Синан (була зруйнована).

Про пісню

Історія про відмову — хлопець прагнув прихильності дівчини, але вона лише гралася з ним, він просив, але не отримав благословення її батька.

QARANFİL

QARANFİLİM MORLANA,
NE HOR BAQTIÑ SEN MAÑA.
HOR BAQTIĞIÑ BİLGEN OLSAM,
GÖÑÜL VERMEZDİM SAÑA.

QARANFİL OLACAQSIÑ,
SARARIP SOLACAQSIÑ.
MEN BABAÑDAN RAZILIQ ALDIM,
SEN MENİM OLACAQSIÑ.

QARANFİL QURUTMADIM,
MEN SENİ UNUTMADIM.
HASRETİÑNİ ÇOQ ÇEKTİM,
ÜSTÜÑE YAR TUTMADIM.

QARANFİL OLACAQSIÑ,
SARARIP SOLACAQSIÑ.
MEN BABAÑDAN RAZILIQ ALDIM,
SEN MENİM OLACAQSIÑ.

Гвоздика

Гвоздика моя раптом посиніла.
Зневагу бачу я в твоїх очах.
О, якби знав, що ти така в душі мінлива,
То серця б я свого тобі не дарував.

Літа біжать — гвоздикою ти станеш,
Зів’янеш, пожовтієш як трава.
У батька я твого просив благословення
З надією, що скажуть «так» твої вуста.

Хіба ж то я зсушив гвоздику?
Твій образ з пам’яті своєї не зітру.
Я чашу гірких спогадів про дні свої щасливі випив
За те, що більш тебе своєю не назву.

NOĞAY BEYİTLERİ

00:00

--:--

Джанкой

Назва міста зі степового діалекту кримськотатарської мови перекладається як «Нове Село».
З давніх часів на цих теренах проживали різні тюркські народи. У степовій частині півострова сформувався один із субетносів кримських татар — степовики-ногаї.
Колишнє невеличке поселення, Джанкой став справжнім інфраструктурним вузлом, що зв’язував Крим із материковою Україною, а також європейськими містами.

Про пісню

Це старовинні ногайські куплети. Загалом в одній пісні могло бути до 25 куплетів, а тут ми чуємо тільки два. Співається про долю вдови, яка плакала за чоловіком: у день смерті коханого вона боялася засудження, на другий день — божої кари, а на третій уже шукала варіанти знайти іншого, який би забезпечив її.

NOĞAY BEYİTLERİ

AY!
AYT DESEÑİZ, MEN AYTAYIM NOĞAYNIÑ BEYİTİN,
BİLGENDEN SOÑ.
TİLİM, TİŞİM KÖRÜNE EKEN, AV EGİLER,
KÜLGENDEN SOÑ.
MEN ARUVMAN DEP, MAQTANMA,
SENDEN ARUVIN TABARMAN,
QIDIRĞANDAN SOÑ.
EKİ AYAĞIÑ YATQA QAZIQ BOLACAQ,
YERGE YATIP, YIQILIP,
TIĞIRĞANDAN SOÑ.
QABIRĞAÑDA ET QALDIRMAM, AY,
SIDIRĞANDAN SOÑ, AY.

AY!
SEKİZ TÖBE BERİP ALĞAN,
BAYNIÑ QIZIN,
SORASAÑIZ, MEN AYTAYIM,
BİZGE NETER.
ÖLGEN KÜNÜ, KİŞİDEN YALIP,
ADAVINI ETER,
ÜÇÜNCİ KÜNÜ, ALLAHTAN QORQIP,
DUASINI ETER,
DÖRTÜNCİ KÜNÜ, DUVADAQNIÑ ANASIDAY,
CADILANIP, AY,
ERGE DE KETER. AY!

Ногайські куплети

Я куплети заспіваю,
Що з нагаїв я дознав.
Ви дивіться, щоб язик мій
Вам боки не розірвав.

Ти мені тут не хизуйся,
Що ти кращий за усіх.
Як візьму, тебе підкину —
Шкереберть ти полетиш.
А як гепнешся на землю,
Вгрузнеш в неї, що й не встать.
Будуть ноги при дорозі
Як верстви з землі стирчать.
А тоді, вже на останок,
Як ту качку обдеру —
На ребрі твоєму м’яса
Ані трохи не лишу!

Коли будеш ти женитись
Й візьмеш доньку багача —
Разів вісім пожалкуєш,
Що вона твоя жона.
Як настане час померти —
Таки справді ти помреш.
Поховає як годиться —
Лихих слів не підбереш.
На наступний день за тебе
Молитву щиру вознесе,
Бо страх Божий в серці має,
Гріх на душу не візьме.
А на третій день найкраще
Із убрання підбере
І поїде красуватись —
Може знов кого знайде.

ARAFAT DAĞINDAN

00:00

--:--

Акмесджит (Cімферополь)

Столиця Криму, один із культурних центрів, розташований у самому серці півострова. Назва з кримськотатарської перекладається як «Біла мечеть» — на честь мечеті з білого каменю, що нині носить назву Кебір-Джамі. Місто з визначними релігійними спорудами, архітектурними та культурними пам’ятками, а також мальовничими околицями.

Про пісню

Одна з небагатьох пісень на релігійну тему. Історія про те, як людина підкорює Арафат, а після повернення з паломництва отримує почесне звання хаджі.

ARAFAT DAĞINDAN

ARAFAT DAĞINDAN, DAĞINDAN,
ENERLER HACILAR,
ENERLER HACILAR.
YÜREGİMDE BİTMEZ DE ACILAR,
ĞAMLAR DA, ACILAR,
ĞAMLAR DA, ACILAR.

VARAYIM, GİDEYİM, GİDEYİM,
DAĞLARNIÑ BAŞINA,
DAĞLARNIÑ BAŞINA.
İSMİÑNİ YAZDIRAYIM, YAZDIRAYIM,
QABRİMNİÑ TAŞINA,
QABRİMNİÑ TAŞINA.

З гори Арафат

Сходить з гори Арафат
Прочан білий потік.
А на серці моїм
Печаль чорна лежить.

Піду, зійду і я
На вершину гір —
Нанесу твоє ім’я
На могильний камінь свій.

EKİ ÇEŞME

00:00

--:--

Тувак / Кучук-Озень (Рибаче / Малоріченське)

Села гірської частини Криму тонули в садах і виноградниках, серед суцільної зелені та краси можно було побачити струнки й білі мінарети мечетей. Прогулюючись селом, почути дзвін чешме (джерело), які могли знайти й обробити тільки кримські татари.
У цій неймовірній атмосфері відомий український письменник Михайло Коцюбинський створив новелу-акварель «На камені», у якій описується життя кримськотатарської родини, до сьогодення збереглася кав’ярня в Куру-Узені, де жив письменник.

Про пісню

Раніше кримськотатарська молодь могла вільно зустрічатися лише в людних місцях, якими, наприклад, були чешме – облаштовані для набирання води джерела-фонтани. Пісня багата на алегорії: два чешме – ніби два джерела любові, хлопець і дівчина. Він сповна пізнав почуття платонічного кохання, наче досхочу напився води, і у випадку взаємності дівчини буде засилати сватів.

EKİ ÇEŞME

EKİ ÇEŞME YAN-YANA,
SUV İÇTİM QANA-QANA.
SENİ DOĞURAN ANA,
OLSUN MAÑA QAYNANA.

SALLASANA, SALLASANA, YAVLUĞIÑI,
BİR MEKTÜPNEN BİLDİRSENE SAVLUĞIÑI.

BİR DALDA EKİ ALMA,
BİRİN AL, BİRİN ALMA.
YALVARIRIM MEN SAÑA,
TEZ OL, PEŞİMDEN QALMA.

BİR DALDA EKİ KİRAZ,
BİRİ AL, BİRİ BEYAZ.
ÇOQ SAĞINDIM MEN SENİ,
MAÑA BİR MEKTÜPÇİK YAZ.

Два джерела

Два джерела водою б’ють — досхочу нап’юся.
Хай стане й мені ненькою твоя рідна матуся.

Хустинкою помахай, як здоров’я — знати дай!

На гілочці два яблучка — одне можеш брати.
Поспіши за мною мила, не можу чекати.

Одна гілка, дві черешні — червона та біла.
Напиши мені листонька, я сумую, мила.

MENİ ĞAMDAN AZAT EYLE

00:00

--:--

Ялта

З кримськотатарської назва Ялта перекладається як «на березі». Французький мандрівник Жозеф де Бай із захопленням писав про красу кримських татар цієї місцевості: «У них явно змішана кров італійців-генуезців, греків і готів».
Після геноциду 1944 року до складу міста було включено старі кримськотатарські села: Аутка, Дерекой і Ай-Василь.
Ялта — популярний центр міжнародного туризму, але курортним місто стало тільки в XIX столітті.

Про пісню

Сповідь від імені чоловіка про те, що яке би рішення жінка не прийняла, він однаково буде звинувачувати себе: «Чим я завинив перед тобою? Та вже якщо так сталося, моя душа все одно навіки з тобою»

MENİ ĞAMDAN AZAT EYLE

MENİ DE ĞAMDAN AZAT EYLE,
NE GÜNÂHİM VAR MENİM?
AÇILMAMIŞ GÜLE DE BEÑZER,
NAZLI DA YAREM VAR MENİM.

KÜSME DE YAREM, BARIŞALIM,
HER QABAHAT MENDEDİR.
HER QABAHAT MENDE İSE,
KENE DE GÖÑLÜM SENDEDİR.

Звільни мене від мук

Звільни мене від мук,
Чим завинив перед тобою?
Немов трояндовий бутон
Тендітна, ніжна мила моя.

Зміни образу ти на мир.
Невже я завинив перед тобою?!
Та все ж, якщо і сталось так —
Моя душа повік з тобою!

YOSMAM

00:00

--:--

Ак’яр (Севастополь)

Aqyar – у перекладі з кримськотатарської: aq — «білий», yar — «крутий берег, чи обрив біля моря» — важливий політичний центр півострова. Тут розгортались історичні події Кримської війни (1853–1856), а у 1867-му Севастополь відвідав відомий американський письменник Марк Твен і написав про це місто у творі «Простак за кордоном».

Про пісню

Пісня про те, як хлопець просить кохану не побиватися за ним у розлуці, вірити в його щасливе повернення. «Прошу, моя красуне, не проливай за мною сльози — я повернусь, ти вір, покинь свої тривоги!»

YOSMAM

KEMANÇEMNİÑ TELLERİ. YOSMAM,
BAĞLAMADIR, BAĞLAMA.
YOSMAM, BAĞLAMADIR, BAĞLAMA.
GİDERSEM DE GELİRİM,
YOSMAM, MENİM İÇÜN AĞLAMA.
YOSMAM, MENİM İÇÜN AĞLAMA.

KEMANÇE ÇALA-ÇALA, YOSMAM,
AĞIRDI PARMAQLARIM,
YOSMAM, AĞIRDI PARMAQLARIM,
HEY, QIZ, KÖZÜÑNİ TUTAR,
YOSMAM, MENİM YALVARMAQLARIM,
YOSMAM, MENİM YALVARMAQLARIM.

ALÇAQLARA QARLAR YAĞAR, İRİMEZ OLDI.
KETTİ YAREM UZAQLARA, KÖRÜNMEZ OLDI.
ALÇAQLARA QARLAR YAĞAR, ÜŞÜMEDİÑMİ?
BU İŞLERNİÑ SOÑRASINI TÜŞÜNMEDİÑMİ?

Моя красуне

На кеманчі в моїх руках прикріплені надійно струни.
Хто знається на музиці — той вірний у розлуці.
Прошу, моя красуне, не проливай за мною сльози,
Я повернусь, ти вір, покинь свої тривоги!

Від гри на кеманчі розпухли пучки, вже до крові стерті, —
А дівчина моя очей до мене не поверне.
Чи не боїшся, мила, що мої душевні муки
Тобі на очі сліпотою впадуть для науки?

Паде в долинах сніг, лежить, ніщо над ним не владне.
Поїхав милий мій, нема про нього й згадки.
Паде в долинах сніг...Чи не замерз мій милий?
А чи подумав ти про наслідки можливі?

HEM SEVERSİÑ, HEM SEVMEZSİÑ

00:00

--:--

Алушта

Алушта розташована в долинах гірських річок Улу-Узень і Демерджі. Один із культурних центрів Криму, відомий багатою історією та мальовничими краєвидами. Тут частково зберіглося візантійське укріплення Алустон, яке було побудовано за наказом візантійського імператора Юстиніана I
Кримські татари у цій місцевості займалися виноградарством, садівництвом, вирощували табак та пшеницю, добували ліс та дерево.
Краса цієї місцевості та його жителів настільки захопила польського поета та письменника Адама Міцкевича, що він створив сонети «Алушта удень», «Алушта уночі».

Про пісню

«І любиш ти, і не любиш, і вечорами приходиш, але мені сказали, що ти любиш іншого. Води холодної вип’ю, бо твоє кохання — зрада, і як я маю жити з цим, мушу охолонути до тебе. Ріки бурхливої не здолаю, води холодної не вип’ю, тебе кохаю, своїх намірів не облишу». І знову щоденник, сповнений рефлексій та любовних переживань — і хоча автор знає, що дівчина вже покохала іншого, та відступати він не збирається.

HEM SEVERSİÑ, HEM SEVMEZSİÑ

HEM SEVERSİÑ, HEM SEVMEZSİÑ,
AQŞAM OLSA KELMEZSİÑ,
SENİ MAÑA SÖYLEDİLER,
SEN BAŞQASIN SEVERSİÑ.

DERE TAŞLI, KEÇALMAM, AMAN,
SUVU SALQIN, İÇALMAM.
SEVDİM SENİ UZAQLARDAN,
YAR, SENDEN VAZGEÇLAMAM.

І любиш, і не любиш

Невірне твоє кохання.
Даремно жду вечорами.
Про себе хотів взнати —
Переказала: «Іншого кохаю».

Ущелини з камінням не здолаю.
Води́ холодної не вип’ю.
Тебе кохаю — не зраджу.
Своїх намірів не облишу!

BAHAR KELSE

00:00

--:--

Старий Крим

Місто Ескі-Кирим колись було центром Кримського улусу (області Золотої Орди). Розташований на торговельному «Шовковому шляху», Ескі-Кирим був дуже багатим, сучасники порівнювали його з Багдадом.
Саме тут Інджибек-хатун побудувала медресе, куди запросила найкращих вчених із різних куточків мусульманського Сходу. Також у місті збереглися старовинні мечеті: Узбек хан Джамі, мечеть Бейбарсу, Мускус Джамі і інші.

Про пісню

Цю пісню можна сприймати як заповіт — можливо, ця людина померла і написала її для своїх батьків та коханої, або ж написав хтось інший, дізнавшись про цю історію. А ще пісня вкотре підкреслює почуття, притаманні всьому альбому, — турботу, вдячність, відданість.

BAHAR KELSE

UNUTMASAÑ, GÜZELİM MENİ,
HİÇ UNUTMAM MEN SENİ.
ARAMIZDAN DERYALAR KEÇSE,
EŞİTİRİM SESİÑNİ.

BAHAR KELSE, GÜLLER AÇSA,
QIRMIZISIN QOQLARIM.
HER KÜN SAÑA SALQIN YELNEN,
ÇOQ SELÂMLAR YOLLARIM.

BAR SÖYLEÑIZ ANAÇIĞIMA,
QARA YASLAR BAĞLASIN.
ĞARİP ANAM, ĞARİP BABAM,
MENİ AÑIP AĞLASIN.

Коли прийде весна

Чи не забудеш, ясочко, мене?
Тебе повік я не забуду.
Хоч би й стояли ми на різних берегах ріки —
Твій голос, як зблизька, почую.

Якщо для мене знов прийде весна —
Серед троянд найароматніша про тебе нагадає.
І буду слати я тобі щодня
Привіти іздаля холодними вітрами.

Перекажіть моїй ви неньці вість,
Що час вже їй вбиратися в жалобу.
Я горе батьку й матері приніс
І жаль від спогадів гірких полегшити не зможу.

ÇALBAŞ BORA

00:00

--:--

Керч

Керч – стародавнє місто з багатою історією, яке у часи Кримського ханства слугувало «східними воротами» на півострів. Довгий час через нього проходив жвавий торгівельний шлях з Азії по якому рухались цінні товари, а також сполучались континенти та культури. Знаменитий турецький мандрівник Евлія Челебі запевняв, що місцевий порт міг прийняти більше тисячі кораблів. А ще, на одному з мурів цього міста він побачив дивовижне зображення крилатого верблюда…

Про пісню

Пісня відсилає нас до часів Кримського ханату, в добу якого активно функціонувала одна з гілок «Великого шовкового шляху» через Керч. У пісні йдеться про верблюда-ватажка, який у негоду збився з дороги, через що караван, який він вів, заблукав, і купці понесли великі збитки.

ÇALBAŞ BORA

KERİÇNİÑ YOLU YOQUŞ TA ENİŞ,
ÇALBAŞ BORA PEK YAMAN ERİŞ.
AYGİDİ SAÑA, ZALIM DA MEMİŞ,
CORTARMI EDİÑ, ÇALBAŞ BORA?

TABANLARI ALPAQ DA CALPAQ,
TİZ QAPAĞINDAN OLACAQ QALPAQ.
AYGİDİ SAÑA, BİR BASIM QAMĞAQ,
QAPARMI EDİÑ, ÇALBAŞ BORA?

KERİÇNİÑ YOLU QAP-QARA,
DEVELER OLDI MASHARA.
BİZDEN DE KETTİ BİR ETEK PARA,
SEBEP OLDI ÇALBAŞ BORA.

Керченський шлях

Керченський шлях — то низ, то гора.
Який же ти неслух, Чалбаш-бора*!
Якби тут безжальний Мемиш був, не я —
Побіг би ти риссю, Чалбаш-бора!

Торуєш пласкими підошвами шлях,
З колінної чашечки був би ковпак.
Якби ж то верблюжих колючок гора —
Ковтав би ти прудко їх, Чалбаш-бора!

Керченський шлях сховався в пітьмі.
Куди ж то верблюди мої забрели?
Згубилася разом грошей пелена!
Ось що наробив ти, Чалбаш-бора!

PENCEREDEN

00:00

--:--

Судак

За документальними джерелами, саме в Судаку з’явилася найперша мечеть у Криму.
Сьогодні найбільш відомий історичний об’єкт міста – Генуезька фортеця, яка була побудована італійцями з Генуї.

Про пісню

Історія про заручини, про те, як дівчина чекала на освідчення. Вона мріяла, що хлопець міг би прийти й заспівати біля вікна, або спитати дозволу зустрітися з її батьками. Це трагедія, сповнена жіночих переживань, яка з самого початку тримає слухача в напрузі.

PENCEREDEN

PENCEREDEN HAR GELİYUR, PENCEREDEN.
MEN ZAN ETTİM YAR GELİYUR.
OF, AMAN, AMAN, YAR, AMAN, AMAN, OF.

MEN ZAN ETTİM YAR GELİYUR,
OF, AMAN, AMAN, OF, AMAN, AMAN, OF.

PENCERESİ EŞİL BOYA,
KÖRALMADIM TOYA DA TOYA,
OF, AMAN, AMAN, YAR, AMAN, AMAN, OF.

PENCEREÑDE QARA PERDE,
SEN OĞRATTIÑ MENİ DERDE,
OF, AMAN, AMAN, YAR, AMAN, AMAN, OF.

З вікна

Влітає сніг в моє вікно —
І мариться, що бачу я коханого свого.

Зелена фарба на вікні —
На тебе очі не нагледілись мої.

Фіранка чорна на вікні —
Ти винен в тому, що так боляче мені.